Вид товара: Продукты питания / напитки

Пропоную доброякісній, зрілий мед.
На пасіці не використовуються, для боротьби з шкідниками та хворобами, антибіотики і синтетичні піретрини.

Що таке мед?
Трошки інформації, яка буде цікавою для тих, кому необхідно купити справжній, якісний продукт.
Тут читайте уважно, цитую мовою оригіналу: «Для получения доброкачественного мёда нужно, чтобы он созрел в сотах. Самого высокого качества получается мёд, который запечатанным находился в улье до конца сезона. Но, к сожалению, пасечники, как правило, не хранят так долго запечатанные соты в улье. На это есть разные причины, но главная – это необходимость освобождать соты для новых поступлений нектара при хорошем взятке». (С. Б. Омелаенко «Этот сладкий-сладкий мёд...»).
Наводячи цю цитату, ловлю себе на думці, що автор книги дещо злукавив, пояснюючи часте качання меду необхідністю звільняти стільники для нового взятку. Головну причину він не назвав. Думаю, це тому, що не хоче, щоб ті, хто зайнятий медовим бізнесом, побили йому пику, в прямому і переносному сенсі цього слова.
«Сорти меду» - це, всього-на-всього, вдалий маркетинговий хід. Більшість медоносних рослин, «мед» з яких пропонують вам на ринку, квітнуть тиждень-два. Чи зможуть бджоли з такого нектару зробити монофлорний мед, якщо його, підряд, роздільно викачувати, мало не кожної неділі???
Монофлорний мед існує і його можна отримати, я цього не заперечую. Але для того сидіти треба десь в Башкортостані, серед суцільних липових лісів, або в Сибіру, на вирубках і згарищах тайги, де цвіте тільки іван-чай і більш – нічого, а літо таке коротке і рослинність така бідна, що назбирати мед ще з чогось – не надто легко. «В степах України» усього квітне багато і потроху.
Коли, на початку 19-го століття, П. І. Прокопович винайшов перший у світі розбірний вулик і його ідеї знайшли практичне втілення на пасіках, у періодичних виданнях того часу з’явилися критичні відгуки, що мед із дуплянок і колод значно смачніший, ніж мед з рамкового вулика. Розгадка проста. З дуплянок мед вирізався тільки раз, наприкінці літа (до Спаса), а у рамковий вулик пасічник мав змогу лазити коли йому заманеться, відбираючи стільники з, щойно принесеним, нектаром. А навіщо ж чекати, коли бджоли перероблять цей нектар у мед і запечатають його!? Адже після цього лишиться, від всієї ваги, третина! Кому це вигідно? Звісно – не продавцеві. Більше того, коли у вулику з’являється певний запас меду, бджоли дещо сповільнюють темп роботи, а це, знову ж таки, не сприяє плану по валу (чи валу по плану?). Смак – то ще діло п'яте. А чи буде користь, лікувальний, оздоровчий ефект від такого «меду»?
Більшості споживачів до вподоби мед світлий і прозорий, як вода у струмку. І це ще одна прикра помилка, коли естетичний вигляд ставиться вище показників якості.
Темне забарвлення спричиняє наявність в продукті, цінних для людського організму, мінеральних речовин: заліза, міді, марганцю та інших.
Чим мед темніший, тим, відповідно, цих речовин у ньому більше.
Все, вищесказане про колір, стосується тільки поліфлорніх медів. Той мед, велику частку якого бджоли виробили з нектару таких рослин, наприклад, як липа, буркун, конюшина, обов’язково буде світлим. Але це аж ніяк не зменшує його цінність.
Окремим важливим аспектом визначення ступеня якості меду є його кристалізація.
Повністю зрілий мед, який відкачується з запечатаних бджолами стільників, сам по собі, густий. Видобутий зі свого природного місцезнаходження, він густіє ще більше і кристалізується досить швидко. Тиждень, півтора, два... до місяця. І все! Не кристалізується тільки фальсифікат. Або мед незрілий – він просто скисає.
Якщо мед справжній, його можна перетворити з твердого стану – в рідину знову. (Питання - навіщо???) Варто лише нагріти... І частина його буде зіпсована. Кілька раз нагрітий мед, свої корисні властивості втрачає повністю і, разом з тим, схильність до кристалізації.
Отже, вирішуйте самі, що для вас є більш важливим: назва, колір і консистенція чи властивості меду, який ви їсте.
Якщо в когось виникнуть питання, пишіть, телефонуйте – з радістю відповім